Це дійство було на грані з містикою… Наш музей – справді машина часу. І цей дивний день, один із днів безкінечної вічності (за діючим календарем 30 травня 2018 року, а за відчуттями – поєднання різних днів з минулого століття) чудове тому підтвердження. Важко сказати – чи ми усі попали в гості у минулу епоху до її героїв, до тих подій, до тих переживань, чи, можливо, навпаки – якийсь відтинок вічності з минулого перемайнув через часову межу і заполонив усе навколо інас самих тими емоціями, почуттями, подіями.
Цього дня навіть вітер шумів по-особливому, як у поліському краї, навіть наш соловейко вів свою пісню виразно-виразно, ніби стараючись для усіх-усіх… А «усіх-усіх» тут було багато. Не усі присутні були видимі. Але важливішим було не те, що бачилося, а те, що відчувалося.
Найголовнішими гостями, ні – господарями на цей день, тут стали дві безсмертні Великі Жінки-українки, подруги із своїми героями-персонажами. Нашу землячку Ольгу Юліанівну Кобилянську супроводжували герої повісті «Земля». Вони нагадали про трагічні події, описані у повісті «Земля», що мали місце у недалекому румуномовному селі. Герої повісті «В неділю рано зілля копала» принесли з собою цілий світ почуттів, емоцій, складних життєвих ситуацій…
|
Дні бувають насичені, а бувають дуже насичені... Сьогодні, 10 квітня 2018 року :
* був перший день навчання після Великодня (уроки, перерви, уроки...)
*був "уливаний вівторок" після "уливаного понеділка"...
*а потім було ще цікавіше: екскурсія до райцентру Глибока. Нам пощастило потрапити до Глибоцького РКБТД на благодійний концерт за участю Андрія Рибарчука, який кілька днів тому пройшов до останнього етапу телешоу «Голос країни». І не тільки почути прекрасний голос свого земляка, а і зафіксувати приємну мить перебування поряд із зіркою на світлинах.
*Не могли ми оминути і диво-писанок на центральній площі селища Глибока. Приємно, що автором однієї з цих писанок є обдарована юна художниця, екскурсовод-гуртківець Старововчинецького краєзнавчого музейного комплексу ім. І.К.Топала Аня Вакарюк.
*А як ми могли не відвідати Глибоцький районний краєзнавчий музей? Звичайно ми туди попрямували. І ще раз переконалися, як важливо опинитися у належний час у належному місці: ми стали першими відвідувачами виставки, яка ще не відкрилася. Це пересувна виставка Українсь
...
Читати далі »
|
Пахучий бджолиний віск, розтоплений у черепку край печі, новенькі калинові "керсточки" (писачки), запалена свічечка і причепурене жіноцтво у вишитих сорочках - від бабусі до внучки... Урочиста тиша, щира молитва і починається дійство, якого чекали цілий рік... Від Великодня до Великодня, від писанки до писанки - рік довгий, різних подій багато, але тепер усе відійшло... Писанку треба писати з добрим настроєм, світлими думками, щирими побажаннями. "Допоки пишуть писанки, доти буде світ, а коли перестануть, тоді світ скінчиться". Так і передається ця істина від покоління до покоління і пишуться писанки ібуде світ нескінченним... Читати далі
3 квітня 2018 року кілька поколінь писанкарок робили цей світ нескінченним... Особлива аура заполонила селянську хату у музеї Старого Вовчинця. Все, що відбувалося у той передвеликодній вівторок, неможливо описати словами - це треба було бачити, відчути, прожити... Старші газдині-писанкарки хотіли передати юним таїну написання писанки, молодші ж - прислухалися, переймали, але кожна писала свою писанку. Кажуть же: "Як напишеш писанку, така й доля вийде." Хочеться вірити, що кожна дівчина прикликала собі добру, щасливу долю...
|
Н ещодавно до Старововчинецького краєзнавчого музейного комплексу імені Івана Касіяновича Топала завітав незвичайний гість з Німеччини – Стефан, любитель подорожей, який за своє життя відвідав понад 60 країн, а тепер із своїм двохколісним другом «байком» здійснює свою давню мрію про кругосвітню подорож. Гуртківці-музеєзнавці Старововчинецького ліцею з щирою цікавістю зустріли Стефана, підготували для нього екскурсію англійською мовою, а після оглядин музею засипали його запитаннями про його незвичайне захоплення велоподорожами.
Дітям було надзвичайно цікаво побачити і почути людину, яка настільки любить цей світ і людей в ньому, що кидає виклик всім стереотипам і, без особливих витрат, пізнає світ наживо. Саме в таких ситуаціях можна побачити справжню суть людини – вміння переборювати труднощі, дізнатися, на що здатен, зрозуміти, чого прагнеш. Завдяки подорожам Стефан зрозумів, наскільки важливо довіряти людям і самому собі. Без довіри немає сенсу в подорожі (як і в житті). Саме тому він намагається уникати готелів, надаючи перевагу ночівлі у місцевих жителів, що дає можливість поспілкуватись з людьми, побачити їх побут та стиль життя.
Проходячи кімнатами музею, Стефан емоційно реагував на речі, які знайомі йому з дитинства – як от швейні машинки, на яких він в дитинстві шив однокласницям плаття для їхніх Барбі, чи то ткацький верстат, «кросна», за якими працювала його бабуся.
Народився Стефан у багатодітній єврейській сім’ї, та коли батько помер, матері довелося несолодко, тож вона прийняла рішення виховувати дітей за німецькими традиціями, аби хоч тріше
...
Читати далі »
|
«Чи є соборність актуальною проблемою сьогоднішньої України?»
...
Читати далі »
|
«Сьогоднішнє і давнє без вузла
і час наспів цей вузол зав’язати…»
Вже традицією стало, що на андріївські вечори селянське обійстя початку ХХ століття Старововчинецького краєзнавчого музею переповнюється хлопчачим та дівчачим гомоном, а ще навдивовижу помолоділими веселими голосами вовчинецької «Вишиванки».
12 грудня 2017 року у ліцеїстів-восьмикласників був бенефіс: на сцені актової зали ліцею вони презентували своє бачення андріївських вечорниць, продовження яких відбулося у селянській хаті музею. А допомогли їм зав’язати цей вузол між минулим і сучасним харизматичні, вічно молоді душею, учасниці вовчинецької «Вишиванки».
...
Читати далі »
|
Нашому музею 60!
17 листопада виповнилося 60 років з дня відкриття першої музейної кімнати у Старововчинецькій школі. Засновником музею був учитель історії Іван Касіянович Топало. Завдяки його ентузіазму і старанням разом з іншими колегами-педагогами та учнями було зібрано і розміщено експозицію із 100 експонатів.

За 60 років музей набув статусу Музейного краєзнавчого комплексу. У 24 залах виставлено понад 8 тисяч експонатів із історії села та краю. Є тут і унікальна експозиція, в якій зібрано багато пасхальних писанок майстринь Старого Вовчинця, навколишніх сіл, а також із сусідньої Румунії.
З нагоди ювілею музею відбулися урочистості, у яких взяли участь представники громадськості села, почесні гості, зокрема, голови райдержадміністрації і райради Георгій Придій та Петро Панчук, начальник управління культури та директор Департаменту освіти і науки ОДА Віра Китайгородська та Оксана Палійчук,
...
Читати далі »
|
Весільна осінь розпочалася у Старому Вовчинці 22 вересня. А розпочалася вона феєричним дійством з відгомоном минувшини, яке відбулося у краєзнавчому музеї. Творцями і натхненниками весільної атмосфери вдалося стати учасникам народного аматорського фольклорного колективу Старововчинецького БНТД «Вишиванка». Допомогли їм відтворити народний звичай учні ліцею та народні аматорські колективи «Кам'янчанка» будинку культури села Кам'янка і "Калинонька" будинку творчості та дозвілля села Черепківці.
Тут було все: зустрічання гостей, вінчування молодих, дарування сорочки молодому, частування, заводини, обдаровування, покривання молодої, забирання «зестрі», зав
...
Читати далі »
|
«Андрію, Андрію,
Конопельку сію…
Горботкою добре заволочу –
сивіддавати хочу…»
У Старому Вовчинці не обходилося це свято без вечорниць, вареників із несподіванками та ворожінь… У андріївську ніч парубки бешкетують, роблять різні збитки, а дівчата цієї ночі випрошують хорошої долі у Святого Андрія: «Андрію, Андрію – подаруй надію…» Свято Андрія – це і радість, і сум, і потаємна надія. Старші люди згадують, як святкували колись: сходились до одної хати, жартували, співали, різні історії оповідали та в різні ігри грали, ворожили…
Старововчинецький краєзнавчий музей в передандріївський вечір відсвяткував чудове свято апостола Андрія… Саме у це надвечір’я відбулося чергове передавання світлих, добрих традицій наших дідів-прадідів у душі молодого покоління. Місточком між минулим і сучасним послужили наші сільські берегині – Народний аматорський колектив «Вишиванка» Старововчинецького будинку творчості та дозвілля (директор Оліяна Балан) та господиня краєзнавчого музейного комплексу Ольга Вінтоник. Пісні, давні спогади, жартівливі дійства у стінах селянської хати, д
...
Читати далі »
|
|